Департамент освіти і науки
Київської обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад "Білоцерківське
професійно-технічне
училище
ім. П.Р.Поповича"

Самоосвіта педагога - запорука педагогічної творчості

                                                              Кожен день, в який ви не поповнили своєї
                                                   освіти хоча б маленьким, але новим
                                                                       для вас шматком знання, вважайте безплідно
                                           і не зворотно для себе загиблим.

                               К. С. Станіславський

Стрімко змінюється час, досягнення людства постійно розширюють межі знань, сфер діяльності людей, їх впливу на довкілля. Змінюються й самі люди. Учителям це відомо як нікому. Вони помічають кожного наступного року, що до училища приходять інші діти. Але саме діти і є орієнтиром розвитку вчителя, його професійного зростання, самовдосконалення.
Готуючи учня до самостійного життя, навчальний заклад покликаний навчити його ефективних прийомів одержання знань. Від цього надалі може залежати багато чого: доля, кар’єра, власне здоров’я і здоров’я близьких, світогляд. Щоб навчити чогось, учитель сам повинен це вміти, уміти і знати багато чого, у тому числі навчатися, професійно вдосконалюватися, працювати творчо.
Зі слів В.О. Сухомлинського «Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з досвідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи, самовиховання і запозичений у майстрів педагогічної справи. Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом».
Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Суспільство завжди висувало, і буде висувати до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Викладач повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці тощо. Викладач повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота пов'язана з постійним оновленням. Щороку до викладача приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства.
Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.


Самоосвіта - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або її навичок.
Однак процес самоосвіти вчителя на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися.

З чого ж треба почати?

Перш за все, вчитель має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що їй не подобається, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок, - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.
Самоосвіта є важливою індивідуальною формою праці педагога. Вона сприяє поліпшенню якості викладання предмета, підвищенню рівня навчальних досягнень учнів. Кількість часу й сил, які вчитель витрачає на самоосвіту, залежить від його мотивації. Якщо є бажання досягти вищого рівня, відповідно, будуть і результати...

На шляху до власного самовдосконалення

Професійна підготовка педагога починається ще в університеті, але не закінчується там. Студенту під час навчання дають знання. Вірніше, дають можливість здобути знання, які він повинен використовувати на практиці. Адже для педагога знання самі по собі не є визначальною якістю. Ви можете бути хорошим ученим і дослідником, але, якщо не вмієте подати інформацію, навчити, то педагог із вас нікудишній. Це зовсім не означає, що обізнаність учителя має бути на другому плані, і що він може обмежитись викладенням теми з методичного посібника. Зовсім ні. Учительська майстерність має дві складові: знання свого предмета й уміння подати його. Саме вони визначають рівень учителя й, відповідно, якість навчального процесу. А ефективна співпраця з учнями робить із просто гарного знавця теми ще й доброго педагога.
Ніхто не сперечатиметься з тезою, що якщо вчитель гарний, то й рівень знань учнів високий. Чим кращий, тим вищий. Тому педагог має відповідати за себе, бо його рівень впливає на загальний стан у царині освіти. Що це означає? Постійна праця над собою, самоаналіз, самовдосконалення... Чому хтось є посереднім, інший хорошим, а ще інший дуже хорошим педагогом? По-перше, це, безумовно, талант. Але він не вирішує все. Сподіватись тільки на талант - це так само, як чекати, що авто без бензину поїде завдяки подуву вітру. Талант - це необроблений коштовний камінь, над яким багато працюють, щоби потім можна було захоплюватись блиском діаманта. Наскільки педагог оволодіє майстерністю викладання, залежить від його наполегливості.

Початок самоосвіти

Працювати над собою вчитель починає ще зі студентської лави. Уже в університеті нам дають можливість обмежувати чи збільшувати кількість навантажень та інформації, яку б ми хотіли засвоїти. Що вивчите, те буде вашим. Тут і починається самоосвіта. Більшість студентів орієнтуються на формулювання «нехай мене вчать, це обов'язок викладачів», але без їхнього активного сприяння хорошого результату не буде. Треба зрозуміти, що в університеті починається та формується майбутній спеціаліст, і готувати себе до цього.

Із певним багажем знань учитель іде до навчального закладу. Якщо знання в нього вже є, то вміння їх подавати він відшліфує на місці. Педагог учиться сам, переживає перші успіхи та невдачі, шукає себе. Але може наступити такий момент, коли здається, що ти вже майстер своєї справи. «Для чого шукати щось іще? Я нормально викладаю, чого від мене хочуть?»
Якщо вчитель не вдосконалює себе, не експериментує, то перетворюється на ремісника, який стоїть за верстатом і робить кожного дня одну й ту ж роботу. Ремісник має виконувати свої обов'язки добре, бо повинен з одного й того ж матеріалу зробити певну річ. Його праця фіксована. Проте в учителя інше завдання. З різнорідного «матеріалу» педагог має «зліпити» найкраще, що можна. А хороші результати з'являються не просто так. Неперервне вивчення предмета, саморозвиток, самовдосконалення дають свої плоди.

Самоосвіта педагога

Новини

17.10.2017

Ні дня без спорту! детальніше »

02.10.2017

Як козаки у спортивні ігри грали детальніше »

02.10.2017

Учителю! Ти є і будеш вічно! детальніше »

25.09.2017

У «Місті професій» детальніше »

04.09.2017

Старт нового навчального року детальніше »



Корисні посилання

 
 
 
 

Контактна інформація

09109
вул. Карбишева 9А,  
м.Біла Церква, 
Київська обл. 

Телефон: (04563) 6-24-88
Факс: (04563) 6-24-74
E-mail: 5ptu@ukr.net


ВГОРУ