Шевченко. Погляд із ХХI століття

Любіть свою Батьківщину і рідну мову так,
як любив Тарас Шевченко. Для його пам’яті
це буде найкращою нагородою і
нерукотворним пам’ятником.
А.Церетелі

Початок календарної весни для усіх нас давно асоціюється не лише зі святом жінок, а й із традиційними Шевченківським днями. У цей час кожен небайдужий громадянин, у серці якого живе віра в Україну, віддає  шану її видатному синові.
У ДНЗ «Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р. Поповича» щороку відбуваються заходи, присвячені великому Кобзареві.
10 березня, у день пам’яті митця, в училищі проведений урочистий захід «Шевченко - наш. Він для усіх століть».

Учасники дійства пригадали основні віхи життя Тараса Григоровича, його малярську спадщину, насолодилися Шевченковим словом, яке й через товщу років звучить сучасно та злободенно. Поетичні шедеври «Кавказ», «Мені тринадцятий минало», «Хіба самому написать…», «Не гріє сонце на чужині» щиро й проникливо декламували Ярослав Мачковський (гр. №115, «Слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів (категорії «С»), Іван Островерженко та Денис Павличенко (гр. №114, «Машиніст крана автомобільного; слюсар з ремонту автомобілів»), Григорій Забіякін (гр. №113, «Газоелектрозварник; рихтувальник кузовів»).

Відомо, що Тарас Шевченко був не лише поетом, прозаїком, художником, а й неабияким співаком. Через те, мабуть, його вірші так легко лягають на музику, гарно звучать як у супроводі бандури чи баяна, так і під рок-гітару чи симфонічний оркестр.
Вокальний ансамбль «Козаченьки», який вже багато років працює у ДНЗ «БПТУ ім. П.Р.Поповича» під керівництвом Заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Воробея, виконав «Бандуристе, орле сизий» та «Реве та стогне Дніпр широкий».
Чистий і злагоджений спів майбутніх токарів, електромонтерів, зварників, слюсарів, кухарів не залишив нікого байдужим. Гадаємо, що й сам Шевченко був би задоволеним тим, як співають ці талановиті юнаки. Під час заходу були продемонстровані тематичні відеокліпи, мультиплікаційний фільм «Садок вишневий коло хати», презентація.

Сподіваємося, що всі присутні на заході змогли переконатися, що Шевченкове слово, його безсмертний «Кобзар», не застаріли, вони продовжують дивувати і заворожувати, надихають сучасних митців на нові ідеї.
Шлях наближення до Великого Тараса, таїни його життя і творчості нескінченний. Проведення таких заходів для учнівської молоді – ще один крок на ньому.