В узорах на полотні закодована Вічність

Писанка, лялька-мотанка. віночок, калина, верба, лелека, вишитий рушник, вишита сорочка – без них важко уявити нашу Україну.
«Ключі, що відчиняють небесні брами…», - так назвала традиційну українську вишивку етнограф та письменниця Марія Чумарна.

З давніх-давен вишивка в Україні – улюблений і поширений вид рукоділля, а ще – світ краси, поетичних образів і оберіг від усього лихого.
Вишивкою спрадавна щедро оздоблюють одяг, речі побуту. Вона завжди служила на стільки прикрасою, як оберегом. Її завдання – не вражати, а кодувати.

У рамках обласного професійно-мистецького проекту «Доля мого народу на полотні» колектив ДНЗ «Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П.Р.Поповича» працює над проектом «В узорах на полотні закодована Вічність».
Творча група, задіяна у реалізації проекту, опрацювала тематичну літературу, інтернет-джерела, ознайомилася з особливостями техніки вишивання Киїіщини, Білоцерківщини, інших регіонів України.

В «Українській світлиці», яка функціонує при кабінеті української мови і літератури училища, зібрано колекцію рушників та сорочок, що представляють традиційні орнаменти та візерунки, які побутують у нашій місцевості.

Робота триває…