Зустріч двох поколінь: минуле і сучасне

Шануймо поетичне слово!
Вшановуймо його творців!

З нагоди 150-ї річниці від Дня народження славетної дочки українського народу, видатної письменниці Лесі Українки, 25 лютого 2021 року бібліотекар ДНЗ «Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р. Поповича» Наталія Глабець провела бібліотечний урок «Зустріч двох поколінь: минуле і сучасне».
Свого часу на українському літературному небосхилі засвітилося дві зірки, які яскраво сяють і сьогодні: Леся Українка та Ліна Костенко.

Вони поетеси різних епох, проте їх об’єднує палка любов до України, до волі, до незалежності, вони горді почуттям, що є дочками рідної країни. «Послідовна речниця української ідеї, цілковито незалежна від російських впливів поетка, іронічна й скептична в оцінці імперських авторитетів і цінностей мислителька», – писала про Лесю Українку літературознавиця Віра Агеєва.

Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами («Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те»). Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї.
Ці дві жінки - поетеси нестримної геніальності - свою любов у віршах передали нам, як дар святий.

Присутні на уроці почули багато цікавих фактів про Лесю Українку та Ліну Костенко. Усі охочі прочитали їхні поетичні твори: з вуст учасників обласного конкурсу читців до 150-річчя Лесі Українки «Довго щирими словами до людей промовлятиму я» Валерія та Артема Склярів прозвучала літературна композиція «Леся Українка. Погляд через століття»; здобувачі освіти групи 126 Вікторія Годлевська та Ольга Зубенко виконали попурі на вірші Лесі Українки та Ліни Костенко; Валерій Скляр прочитав вірш Ліни Костенко «І все на світі треба пережити»; Наталія Добровольська – бібліотекар філії-бібліотеки № 3 - прочитала її вірш «Доля».

Творчість поетів – це словесна зброя у вигляді поезії. А поезія про жінку, про любов, про красу рідної мови та Україну не перестає звучати, надихає і окриляє, адже «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…